zoriana87: (Default)
[personal profile] zoriana87
Вже третій виступ на звітному концерті з пол-денсу. Пройшов ніби успішно, але я не можу сказати, що задоволена на всі 100%. Було дуже мало часу підготуватись: то подорож в Грецію, то прихворіла, то робота, тепер вибори, на яких я знову працюю. Часу було обмаль, але щось таки вийшло.

image

image

image
***
У Львові тепер вже таке літо-літо. Усюди літає тополиний пух. Діти бавляться в пісочницях. Я йшла нещодавно крізь невеличкий парковий скверик біля моєї роботи, а в повітрі так пахло скошеною травою, що я не могла насититись цим ароматом... І було таке відчуття, що життя проходить повз мене. Коли жила в селі, то помічала геть усе, але не вміла насолоджуватись. Сприймала як належне - і запах скошеної трави, і прохолодну росу на ногах зранку, і мокрий одяг після ранкових пошуків грибів, і смак полуниці, немитої, лиш зірваноі з грядки, і те, як прокидаєшся від співу птахів і відчуваєш свіжість і аромат цвіту вишні, бо мама вже встигла відчинити вікно в кімнаті, поки я ще спала... Тоді я сприймала це все як належне, як звичайне життя. А зараз розумію, що то було справжнє життя. Там не було нічого штучного, нічого пустого. А в найпрекраснішому місті, в якому мені пощасливилось жити, влітку мене душить запах гарячого асфальту і піску. То й намагаюсь надихатись тим запахом скошеної трави, щоб не забувати про справжність.
***
А в неділю вибори. Моя дільниця знаходиться в кардіологічному центрі. 133 виборці. Команда гарна, багато хороших людей. Мені щастить з моїми членами ДВК, хоч і багато з них зовсім без досвіду роботи на виборах. Такі як я минулого року, коли вперше була Головою ДВК і одночасно зовсім не знала що то таке. а потім вчилась, вчилась, вчилась... І все було бездоганно. Думаю, що все вдасться гарно і цього разу. А для того, щоб підняти патріотичний дух нашим виборцям ми будемо у вишиванках... І кожен робитимемо малесенький внесок в краще майбутнє. Для нас і тих, хто буде після нас.
***
Не знаю як усі, а особисто мені досі не віриться, що в країні війна. І досі страшно говорити це слово. Сьогодні коли мені сказали, що нашого знайомого злопця забрали в армію прямо з роботи, це було як молотом по чолі. Хочеться прокинутись, а той сон чомусь ніяк не закінчується...
Tags:
From:
Anonymous( )Anonymous This account has disabled anonymous posting.
OpenID( )OpenID You can comment on this post while signed in with an account from many other sites, once you have confirmed your email address. Sign in using OpenID.
User
Account name:
Password:
If you don't have an account you can create one now.
Subject:
HTML doesn't work in the subject.

Message:

 
Notice: This account is set to log the IP addresses of everyone who comments.
Links will be displayed as unclickable URLs to help prevent spam.

Profile

zoriana87: (Default)
zoriana87

September 2014

S M T W T F S
 123456
78 9 10111213
14151617181920
2122 23 24 252627
282930    
Page generated 26/9/17 20:02

Expand Cut Tags

No cut tags