zoriana87: (Default)
[personal profile] zoriana87
Такої великої паузи в ЖЖ я не робила ніколи, впродовж вже напевно десь років 5-ти. Коли я не писала, я все-одно заходила читати. Але цього разу пауза тривала декілька місяців. А все тому, що напевно кожен ці події переживає по-своєму... Мені просто не хотілось писати.

Багато часу ніби в сплячці: от ходиш на роботу, живеш, готуєш їжу, їсиш, автоматично робиш щоденну роботу. Як робот. І нічого не змінюється з дня в день. І навіть не потребуєш змін, бо не хочеться нічого нового - ні поїздок, ні спілкування, ні посиденьок з друзями. Все, що було - це щодня книжки, багато часу з собою, а ще швидка весна, яка прийшла разом з тими страшними подіями.

За цей час я тричі ходила в театр, на "Кризу", "Одруження" і "Пані Міністрова". Зачепила лише "Криза". Була в кіно на гарному і доброму українському фільмі "Трубач". Я виграла в конкурсах квитки від МАУ, тож знову плануватиму подорож. А ще скретч-карту світу, на якій стиратиму копієчкою всі країни, в яких була і мріятиму про нові. Виграла ніч в 5-зірковому готелі і повела туди маму - день спа, театру, прогулянок по центру міста і по усіх церквах, що там знаходяться. Вкотре переконуюсь що треба частіше щось робити для батьків. І цінувати час з ними.

А зараз відчуваю якесь переродження. Натхнення. В моїй голові нарешті почали роїтись нові ідеї, думки. Їду в маршрутці, читаю про свого улюбленого і просто неймовірного Річарда Бренсона і надихаюсь. Записую ідеї в телефон, а потім озвучую їх колезі з острахом що "забракує", а він підтримує і це надихає ще більше.

Вчора попала під грозу, справжню, весняну. Змокла, але зовсім не засмутилась. Так давно хотілось відчути ту свіжість що буває щоразу як падає дощ. І відчула таки її.

Милуюсь деревами, що цвітуть. Хіба може бути щось красивіше? Ось на що дійсно треба звертати увагу.

Купила квитки в Грузію. Тож цього року таки здійсню свою мрію - відкрию для себе цю країну. Побуваю там на морі, усього 2 тижні. Чекаю. Зізнаюсь, що теперішній час дійсно складний і для мене. Приходиться менше мріяти, хоча мріяти можна безкоштовно.

Складний час і для журналу. Але ми видряпаємось. Нещодавно подумала, що цей бізнес таки мене обтяжує. Бо я не можу зірватись з місця і поїхати жити на Гоа на місяць. Бо не буде мене - не буде журналу. Але з іншої сторони, я дуже люблю "ЕГОЇСТ". Люблю спостерігати з середини і створювати новий продукт. І це атки кайф - працювати на роботі і отримувати від цього задоволення.

Записалась на курси по обробці фото. Зробила невеличку фотосесію подрузі. Вчусь. Але сама розумію, що є багато недоліків і поле для росту просто неосяжне. Та я розвиватимусь. Курси невідомо коли почнуться, але почнуться. Перший крок я вже зробила. По-трохи реалізовую плани, які я таки написала для себе в січні цього року.

Ось ніби і все. Аж самій приємно, що таки щось написала. Може цей пост буде початком нового ЖЖ-періоду для мене!
IMGP8804


IMGP8850


IMGP8855


IMGP8857


Копия IMGP8770


Копия IMGP8855


IMGP8716


IMGP8727


IMGP8780

IMGP8797


Ось така вона - Олічка)))
UpzgYyd_znU V_VNr-d1JZE W4Y0A3r4VW4
From:
Anonymous( )Anonymous This account has disabled anonymous posting.
OpenID( )OpenID You can comment on this post while signed in with an account from many other sites, once you have confirmed your email address. Sign in using OpenID.
User
Account name:
Password:
If you don't have an account you can create one now.
Subject:
HTML doesn't work in the subject.

Message:

 
Notice: This account is set to log the IP addresses of everyone who comments.
Links will be displayed as unclickable URLs to help prevent spam.

Profile

zoriana87: (Default)
zoriana87

September 2014

S M T W T F S
 123456
78 9 10111213
14151617181920
2122 23 24 252627
282930    
Page generated 26/9/17 19:59

Expand Cut Tags

No cut tags