zoriana87: (Default)
[personal profile] zoriana87

  1. «Атлант розправив плечі» Айн Ренд 5/5

Я «розтягувала» третю частину, бо вона була останньою і мені не хотілось, щоб ця книжка закінчувалась. Я прожила з героями десь 3-4 місяці. Вони були зі мною кожного дня. І я вже дуже звикла до того, що читаю цю книжку. Вона мене дійсно вразила. Сюжет зовсім не схожий на будь-що що траплялось мені до того часу. Уявляти як Нью-Йорк зникає з лиця Землі… Уява постійно малювала стільки картинок. Я захоплювалась силою і мудрістю головних героїв, їх здатністю любити і відпускати, боротись і знаходити виходи з усіх ситуацій. Я не уявляю як автор змогла написати такий шедевр, не побоюсь цього слова. Хоча книжка не для тих, хто любить легке чтиво. Вона не «ковтається». Її читання – це довгий процес. Не настільки як «Війна і мир», але довгий. Ну принаймні для мене 3-4 місяці це багато.  Тому навіть мені прийшлось розбавити читання «Атланта» чимось легшим. І до рук в той час потрапила:

  1. «Охота на самца. Выследить, заманить, приручить.» Алекс Лесли.  3/5

Назва дуже красномовна. І говорить сама за себе. Нагадує мені оці «Посібники для стерв» і книжки про пікап, що продаються і користуються попитом в підземних переходах. Хоча цю книжку я почала читати за рекомендацію як книга про стосунки чоловіків і жінок, про їх психологію. І чесно кажучи, не розчарувала – як книжка на 2 вечори, цілком нормальна. Таке чтиво читають в туалеті, або в потязі, або коли хочеться відпочити з книжкою. За змістом нагадує посібник для пікаперів (гортала в брата). Хоча я і так теоретично знаю, як правильно поводитись в стосунках, і роблю все наоборот – так, як хочеться. Не розумію, як можна свідомо обмежувати зустрічі з коханою людиною лише заради того, щоб помучити його. Або дзвонити 10 разів підряд, а потім зникнути на тиждень – це напевно діє. Але я звикла дзвонити коли хочу, бачитись, коли хочу, взагалі поводитись так, як хочу. А не так, як треба. Іноді воно мені вилазить боком. Але жити за посібником, то якось так не по-справжньому. Підходить більше для акторок і любителів ігор. А я люблю трохи інше.

  1. «Кайдашева сімя» Нечуй-Левицький. 4/5

От я і наздоганяю шкільну програму. Книжка весела і водночас місцями дуже сумна. Хоча мені здалась дуже реальною. Стосунки свекрух і невісток часто такими і бувають.  А ще мене вражала мова. Її різнобарв’я. Так багато незнайомих мені українських слів. Це водночас дивно, але дуже цікаво. Прочитала за тиждень. І можу рекомендувати усім, хто теж прогулував в школі домашнє читання J

  1. «Любовь. Как оставаться вместе всю жызнь»  Валерио Альбисетти  2/5

Книжка відверто розчарувала. Вступ був просто прекрасним. А потім мені все більше і більше хотілось суперечити автору, дискутувати з ним. Він психолог, тому часто дивиться на все з фізіологічної точки зору. Слово «невроз» звучить чи не в кожному абзаці і він так наполегливо розповідає, що треба того неврозу позбутись, що він чесно кажучи може виникнути після прочитання тої книжки. А ще багато пише про страждання, про те, що тільки після того як добряче постраждаєш, ти можеш пізнати себе і аж тоді полюбити когось. А до того часу любити – зась! Пізнавати себе, страждати, позбуватись неврозів – аааааааа… Не читайте ніколи цю книжку! В мене починається нервоз… J

  1. «Сила позитивного мышления» Норманн Винсент Пил 3/5

Я багато читала до того часу про позитивнее мислення, дивилась «Секрет» і чесно кажучи сама в це вірила ще до того. Ну не так глобально, звісно. Але навчитись позитивно мислити – це буває дуже корисно. Стаєш більше впевненою в собі, в своїх можливостях і т.д. Ось і ця книга про це. Я люблю цю тему, мені потрібно щось мотивуюче і надихаюче.  В цій книзі такого чимало. Є багато прикладів на основі Біблії, християнства. Багато прикладів з життя реальних людей, як їм допомагала віра в краще і т.д. Впринципі цікаво, але мені було трохи нуднувато. Я заставляла себе дочитати цю книжку і так поки її і не дочитала.

6. «Поллианна» Еліонор Портер 5/5
Захотілось цієї осені мені доброго чтива. Тому я взялась за цю книжку. І не розчарувалась. Прочитала на одному подиху, потім подивилась фільм. Книжка схожа на дитячу казку, проте з дорослим змістом. Про дівчинку, яка все життя бавиться в гру «Радість», тобто у всьому завжди вона шукає приводу порадіти. Дуже повчально, навіть для дорослих. Я звісно після прочитання теж намагаюсь бавитись в цю груJ Книжку варто почитати і дорослим, і не зовсім дорослим.

  1. «Мне тебя обещали» Ельчин Сафарлі 5/5

Саме з цієї книжки в мене розпочалось знайомство з творчістю молодого автора, турка за національністю. Цю книжку я називаю книжка-цитата, бо в мене майже на кожній її сторінці виділені цитати. Прекрасні цитати. Книжка деколи за солодка, за романтична, і за жіночна чи що. Але кому хочеться зануритись в жіночий роман, в голову закоханого і розчарованого чоловіка, кому хочеться трохи сліз і меланхолії – це ідеальний варіант. Написана вона автобіографічно. Про його ж стосунки з жінками. Дуже цікаво читати реальні історії. Книжка про оновлення, про відродження людини. Про те, як треба відпускати, прощатись і жити далі. І вчитись знову триматись на ногах, ходити, любити, відкриватись… Дуже корисно почитати тим, хто пережив щось схоже. А любовні драми переживав чи не кожен з нас. Тому я б радила почитати усім. Поки з його книжок, які я прочитала, ця – моя улюблена.

  1. «Сладкая соль Босфора» Ельчин Сафарлі 3/5

Перший роман цього автора, який став бесцеллером. Мені після «Мені тебе обіцяли» хотілось стрімкішого сюжету, динаміки. Але її в цій книжці немає. Багато про турецьку культуру, людей, традиції, характери, кухню. Ну ізвісно про стосунки, про любов, про радощі у дрібницях. Книжка знову ж таки про його життя і тому вона справжня. Таке враження, що читаєш щоденник, залазиш в приватне життя. Цікаво. Мені цієї осені його книжки стали тим, що було потрібно. Тому наступна була теж його авторства.

  1. «Я вернусь» Ельчин Сафарли 4/5

Ця книжка мені сподобалась більше за попередню. Вона про любов автора і його кохану дівчину з Росії. Про те, що іноді обставини беруть верх над почуттями, розум і саме життя диктують свої правила. Приходиться прощатись з людьми, з якими не хочеш прощатись. Бо життя так склалось, бо людина не може бути твоєю, коли вона вже офіційно чиясь. І минуле, як тенета, надто сильно стягує людей, їх простір для дій. На жаль, в житті часто так буває. Якось невчасно. Книжка саме про це.

  1. «Кульбабове вино» Рей Бредбері 4/5

Почала читати цю книжку якось з іншими очікуваннями. Я не думала що це книжка. Яка складається з пов’язаних між собою оповідань. Я думала, що це щось філософське, романтичне. А тут – майже казка з історіями, які таки зачіпають за живе. Після декількох з них, мені хотілось просто закрити книжку і якийсь час помовчати, подумати. А це таки про щось свідчить. Ця книжка ну дуже популярна. Я чула про неї дуже багато до того часу, як взяла в руки. А чим викликана ця популярність – невідомо. Бо теоретично, схожого є багато. А практично – може просто людям хочеться вірити в казки, може попри буденні турботи їм хочеться заглянути в світ дивовижних історій… хто-зна, хто-зна….

  1. «Я люблю тебя. Прощай» Синтия Роджерсон 5/5

Книжка мене зачепила. Ну от дуже життєва вона. Про жінку-психолога, яка планує народження дитини з своїм коханим чоловіком і параллельно допомагає іншій сім’ї зберегти стосунки. А в той час сама закохується в іншого чоловіка, одночасно кохаючи свого. А чого мені сподобалась книжка? Бо таке буває і в реальному житті, хоча в реальному мало хто про це говорить. Так само можна любити двох людей одночасно, при цьому зовсім різними почуттями. І можна все життя жити з підходящою людиною, навіть коли в душі прагнеш бути з непідходящою, але коханою. Життя вимальовує стільки сюжетів, стільки неймовірних історій, що годі й уявити. А книжка при відкриває занавіску і можна по підглядати за тим, як люди кохають і чим жертвують заради збереження сім’ї.

  1. «Rework. Бизнес без предрассудков». 5/5

Це книжка от просто з переліку «маст рід» для тих, хто хоч трошки цікавиться бізнесом, хто боїться відкрити свій, хто відкрив свій, але не справляється з ним, і навіть для тих в кого цей бізнес успішний. Там мало «водички», книжка коротка і цікава. Розбита на розділи, дуже зручно читати. Дуже багато таких нестандартних поглядів. Як наприклад те, що наради часто бувають зайвими, бо забираючи ніби всього лиш 1 годину в день на нараду з 10-ма працівниками, ти витрачаєш не 1 годину продуктивної праці, а цілих 10! Я про це, між іншим, ніколи не задумувалась. Ну і таких слушних думок там чимало. Книжка на 5+! Я напевно нічого кращого з книжок про бізнес не читала (ну крім Річарда Бренсона. Він поза конкуренцією). Ця книжка потрапила в мої руки сааме в той час, коли булла потрібна найбільше. Простимулювала до дій, скажімо так. Дуже рекомендую!

  1. «50 відтінків сірого» Е.Л. Джеймс 5/5

Коли мені рекомендували цю книжку перший раз, я подумала що це ну просто жіночий романчик. Коли мені порекомендували її другий раз, я була здивована чого першого разу мене не попередили про еротичну складову. Бо еротики там відсотків 50%! І не просто еротики, а еротичних сцен садо-мазохістичного напрямку. І воно зараз звучить так страшно. Але насправді книжка – шедевр. Не даремно її розкупили тиражем 50 млн по всьому світу. А скільки людей ще її завантажило, так як я. Одним словом мене вразила ця книжка саме тим, що неординарна історія, небанальна, цікава. І авторка написала її так від імені головної героїні, що хочеш ти цього чи не хочеш, починаєш відчувати себе нею. І для того щоб так написати – потрібно чималий талант.

  1. «На 50 відтінків темніше» 5/5

Продовження попередньої книжки. І її я також, як і ту, просто проковтнула. Мені казали що друга частина нудна, але я ніскілечки так не вважаю. Навпаки дуже цікаво розвивається сюжет. І швидко.

  1. «50 відтінків свободи» 5/5

Завершальна частина трилогії. З прекрасним закінченням. Коли підходила книжка до кінця мені було шкода. Бо хотілось читати і читати… Але це як з серіалом «Відчайдушні домогосподарки», там так само мені не хотілось щоб він закінчувався, але коли додивляєшся останню серію, то розумієш, що це найкраще завершення і просто більше не треба нічого додавати. Так само і з книжкою.
Хоча таки варто попереджати, що дуже скромним дівчатам і хлопцям ту книжку краще не читати. Бо ну надто вона відверта. Не уявляю яким буде фільм. І як його дозволять показувати. Але книжку таки варто прочитати. Бо це просто гарна історія.

16. Нік Вуйчич «Неуддержимый» 3/5

       Про Ніка Вуйчича хоч раз, але чув напевно кожен. Або бачив. Чоловіка без ніг і без   рук, але з неймовірним блиском в очах. Він автор багатьох книжок і ця також є бесцеллером. Мені було цікаво її прочитати тільки тому, щоб дізнатись що дало тій людині стільки жаги до життя. А відповідь – віра в Бога і покладання на Нього. Хоча так теж не кожен вміє. Всі питають в Бога «За що?», а він запитав «Для чого?». І знайшов себе. І створив прекрасну сім’ю. Людина – якою варто захоплюватись. Книжка ж уся побудована тільки на вірі в Бога і на розповідях про це. Було цікаво, але моментами нуднувато її читати. Ціла книжка навколо однієї відповіді.
17. «Дій! 10 заповідей успіху» Іцхак Пентасєвіч 5/5
Прекрасна книжка з дуже практичними порадами. Нічого зайвого нема. Цікаво читати від початку до кінця. Впевнена, що якщо ці поради таки застосовувати в житті, то успіху можна досягнути й справді. Дуже багато читат, притч, висловів і історій. А ще автор написав, що щоб написати 1 мотивуючу книжку про успіх, автор читає як мінімум 12 книжок, тому кожен, хто прочитав цю книжку, прочитав 12 J
Там багато корисного і з Кові «7 навиків…», і з «Как приобрести друзей и оказывать влияния на людей» , і з багатьох інших бестселерів. Одним словом книжку рекомендую. Вже відправила її декільком своїх друзів.

18. Галина Вдовиченко «Тамдевін» 5-/5

Жіночий прекрасний романчик. Дуже легке чтиво. З дуже багатою мовою, зокрема чимало сільських слів, якими розмовляє мій дідусь. Та й згадки про його село – Стару сіль є. Дуже приємно читати про місця, в яких ти виросла. А історія сама дуже цікава – про взаємовідносини чоловіка і вовків. Ну і жінки, звісно ж. Куди без нас. J Книжка добра для подорожей, для читання вечорами. Для розвантажування мозку.

19. Дейл Карнеги «Как приобретать друзей и оказывать влияние на людей» 4/5

Я, мабуть, назвала б цю книжку «Як правильно спілкуватись з людьми. Бути щирою та доброзичливою». Бой деться таки більше про це. Книжка, яка виховує. Світовий бестцеллер, на основі якого вже зараз написано сотню інших книжок. Мені вона здалась дещо розмитою, хоча й ніби по рубриках розкладена. Багато прикладів з життя, деколи аж занадто багато.  Все-таки попередня книжка з «мотиваційного» Іцхака Пентасєвіча більше мене захоплювала і легшее читалась.

20. Софья Макеева «DOWN Шифтинг». 5/5

Ця книжка дуже і дуже цікава. До того як почала її читати нічого не знала про те, що таке той дауншифтінг. Якщо на «хлопський розум»  - то це коли люди змінюють країну проживання назавжди або на пвений час, міняють Москву на Гоа, а потім Гоа на село під Прагою. Одним словом, багато історій реальних людей, які вирішили житии не за стандартами, а так, як хочеться. Кожен по-своєму – хтось просто подорожує і живе з заощаджень, хтось працює фрілансером, сидячи за робочим столом в бунгало на березі моря, хтось  переїжджає житии в іншу країну і відкриває там бізнес… В кожного по-різному. Але читати такі історії дуже цікаво. Зразу ж в голові проводяться асоціації чи змогла б я так? Напевно все-таки не змогла б, але хотіла б спробувати. Хоча б 1-2 місяці в рік житии в іншій країні, щоб максимально відчути її культуру, традицію, познайомитись з людьми. Це дуже цікаво. І колись таки я так спробую, надіюсь… а книжку рекомендую.

21. «Обнажонный бизнес»  Річард Бренсон 5/5

Він без сумніву №1 з усіх тих мотивуючих авторів та книг, які я читала. Просто неперевершений. Книжка теж на висоті. Дуже відверто, сильно, відкрито про бізнес, про його нюанси, про проблеми і їх вирішення. Дуже шкода що це остання поки книжка, яка булла ще мною непрочитана. Більше російською мовою я не зустрічала, та й навіть англійською не знаю чи є. Я її читала довго, напевно місяці зо 2. Але вона мене надихнула на декілька гарних ідей. І шкода було коли вона закінчилась. Одним словом Бренсон – поза конкуренцією, як завжди.

22. «Молоко з кров’ю» Люко Дашвар. 5/5

Дуже і дуже красива книжка. Дещо сумна, але вона мені читалась просто на одному подиху. Так в ній чітко прослідковується така суспільна нерівність, яка актуальна іноді й зараз. Люди підбирають собі пару за статусом, за класом, за рівнем. Хоч і ніхто про це не говорить. От так і головна героїня все життя любила бідного Німця, а вийшла заміж за іншого - красивого і перспективного. Та щастя таки не пізнала. Життєво. І сумно. Хоча книжку дуже рекомендую.

23. «Їсти. Молитись. Любити» Елізабет Гілберт. 5/5

Коли я дивилась кіно, зняте на основі цієї книжки, то мало не заснула… Я зовсім його не відчула, не зрозуміла, не насолодилась. А от книжка просто захопила мене всю – я шукала кожну вільну хвилинку, щоб читати, читати, читати… І прочитала її за 3 дні літнього відпочинку в Грузії. Море, пляж і книжка. Так виглядає мій ідеальний відпочинок. Дуже цікава історія про подорож жінки до трьох країн, що починаються на букву «І»: Італія, Індія, Індонезія. Про Рим, про неймовірно смачну італійську кухню, про Балі, про дивні традиції, про медитації і пізнання себе. Ця книжка однозначно вартує уваги.

24. «Старик и море» Хемінгуей. 5/5

Ех, яка гарна повість. Шкода, що я не читала в школі. Так цікаво було читати це оповідання, співпереживати бідному рибаку, мало не відчувати на собі його рани. І таке сумне-сумне закінчення. Геніальний твір. Про цілі, про мрії, про ризик і про справжню дружбу.

25. «Осознать. Захотеть. Обрести.»  Наталія Файбишенко. 3/5

Книжка схожа на багато інших. Але не погано структуризована. Багато уваги приділяється тому, як правильно вибрати свій шлях в житті, сенс життя, як правильно ставити цілі, краще розуміти себе і визначати, що саме для тебе є найкращим. Підійде тим, хто не може визначитись з усім вище переліченим. А мені читати було трошки нудно. Хоча загалом книжка і непогана.

26. «Три аспекти жіночої істерики» Марта Кетро. 0/5
Просто ніколи цього не читайте. Даремно потрачені 2 години мого часу. І взагалі ця авторка пише так ніби знаходиться постійно під кайфом.

А зараз я нарешті розпочала читати «Шлях художника» і одночасно «Смажені зелені помідори в кафе «Полустанок». Що одна, що інша дуже цікаві. Але дуже різні. Але про них я напишу вже в наступній «Читалочці».
VvkkkKJ_JxA
From:
Anonymous( )Anonymous This account has disabled anonymous posting.
OpenID( )OpenID You can comment on this post while signed in with an account from many other sites, once you have confirmed your email address. Sign in using OpenID.
User
Account name:
Password:
If you don't have an account you can create one now.
Subject:
HTML doesn't work in the subject.

Message:

 
Notice: This account is set to log the IP addresses of everyone who comments.
Links will be displayed as unclickable URLs to help prevent spam.

Profile

zoriana87: (Default)
zoriana87

September 2014

S M T W T F S
 123456
78 9 10111213
14151617181920
2122 23 24 252627
282930    
Page generated 22/7/17 18:44

Expand Cut Tags

No cut tags