zoriana87: (Default)
[personal profile] zoriana87

  1. «Атлант розправив плечі» Айн Ренд 5/5

Я «розтягувала» третю частину, бо вона була останньою і мені не хотілось, щоб ця книжка закінчувалась. Я прожила з героями десь 3-4 місяці. Вони були зі мною кожного дня. І я вже дуже звикла до того, що читаю цю книжку. Вона мене дійсно вразила. Сюжет зовсім не схожий на будь-що що траплялось мені до того часу. Уявляти як Нью-Йорк зникає з лиця Землі… Уява постійно малювала стільки картинок. Я захоплювалась силою і мудрістю головних героїв, їх здатністю любити і відпускати, боротись і знаходити виходи з усіх ситуацій. Я не уявляю як автор змогла написати такий шедевр, не побоюсь цього слова. Хоча книжка не для тих, хто любить легке чтиво. Вона не «ковтається». Її читання – це довгий процес. Не настільки як «Війна і мир», але довгий. Ну принаймні для мене 3-4 місяці це багато.  Тому навіть мені прийшлось розбавити читання «Атланта» чимось легшим. І до рук в той час потрапила:

  1. «Охота на самца. Выследить, заманить, приручить.» Алекс Лесли.  3/5

Назва дуже красномовна. І говорить сама за себе. Нагадує мені оці «Посібники для стерв» і книжки про пікап, що продаються і користуються попитом в підземних переходах. Хоча цю книжку я почала читати за рекомендацію як книга про стосунки чоловіків і жінок, про їх психологію. І чесно кажучи, не розчарувала – як книжка на 2 вечори, цілком нормальна. Таке чтиво читають в туалеті, або в потязі, або коли хочеться відпочити з книжкою. За змістом нагадує посібник для пікаперів (гортала в брата). Хоча я і так теоретично знаю, як правильно поводитись в стосунках, і роблю все наоборот – так, як хочеться. Не розумію, як можна свідомо обмежувати зустрічі з коханою людиною лише заради того, щоб помучити його. Або дзвонити 10 разів підряд, а потім зникнути на тиждень – це напевно діє. Але я звикла дзвонити коли хочу, бачитись, коли хочу, взагалі поводитись так, як хочу. А не так, як треба. Іноді воно мені вилазить боком. Але жити за посібником, то якось так не по-справжньому. Підходить більше для акторок і любителів ігор. А я люблю трохи інше.

  1. «Кайдашева сімя» Нечуй-Левицький. 4/5

От я і наздоганяю шкільну програму. Книжка весела і водночас місцями дуже сумна. Хоча мені здалась дуже реальною. Стосунки свекрух і невісток часто такими і бувають.  А ще мене вражала мова. Її різнобарв’я. Так багато незнайомих мені українських слів. Це водночас дивно, але дуже цікаво. Прочитала за тиждень. І можу рекомендувати усім, хто теж прогулував в школі домашнє читання J

  1. «Любовь. Как оставаться вместе всю жызнь»  Валерио Альбисетти  2/5

Книжка відверто розчарувала. Вступ був просто прекрасним. А потім мені все більше і більше хотілось суперечити автору, дискутувати з ним. Він психолог, тому часто дивиться на все з фізіологічної точки зору. Слово «невроз» звучить чи не в кожному абзаці і він так наполегливо розповідає, що треба того неврозу позбутись, що він чесно кажучи може виникнути після прочитання тої книжки. А ще багато пише про страждання, про те, що тільки після того як добряче постраждаєш, ти можеш пізнати себе і аж тоді полюбити когось. А до того часу любити – зась! Пізнавати себе, страждати, позбуватись неврозів – аааааааа… Не читайте ніколи цю книжку! В мене починається нервоз… J

  1. «Сила позитивного мышления» Норманн Винсент Пил 3/5

Я багато читала до того часу про позитивнее мислення, дивилась «Секрет» і чесно кажучи сама в це вірила ще до того. Ну не так глобально, звісно. Але навчитись позитивно мислити – це буває дуже корисно. Стаєш більше впевненою в собі, в своїх можливостях і т.д. Ось і ця книга про це. Я люблю цю тему, мені потрібно щось мотивуюче і надихаюче.  В цій книзі такого чимало. Є багато прикладів на основі Біблії, християнства. Багато прикладів з життя реальних людей, як їм допомагала віра в краще і т.д. Впринципі цікаво, але мені було трохи нуднувато. Я заставляла себе дочитати цю книжку і так поки її і не дочитала.

6. «Поллианна» Еліонор Портер 5/5
Захотілось цієї осені мені доброго чтива. Тому я взялась за цю книжку. І не розчарувалась. Прочитала на одному подиху, потім подивилась фільм. Книжка схожа на дитячу казку, проте з дорослим змістом. Про дівчинку, яка все життя бавиться в гру «Радість», тобто у всьому завжди вона шукає приводу порадіти. Дуже повчально, навіть для дорослих. Я звісно після прочитання теж намагаюсь бавитись в цю груJ Книжку варто почитати і дорослим, і не зовсім дорослим.

  1. «Мне тебя обещали» Ельчин Сафарлі 5/5

Саме з цієї книжки в мене розпочалось знайомство з творчістю молодого автора, турка за національністю. Цю книжку я називаю книжка-цитата, бо в мене майже на кожній її сторінці виділені цитати. Прекрасні цитати. Книжка деколи за солодка, за романтична, і за жіночна чи що. Але кому хочеться зануритись в жіночий роман, в голову закоханого і розчарованого чоловіка, кому хочеться трохи сліз і меланхолії – це ідеальний варіант. Написана вона автобіографічно. Про його ж стосунки з жінками. Дуже цікаво читати реальні історії. Книжка про оновлення, про відродження людини. Про те, як треба відпускати, прощатись і жити далі. І вчитись знову триматись на ногах, ходити, любити, відкриватись… Дуже корисно почитати тим, хто пережив щось схоже. А любовні драми переживав чи не кожен з нас. Тому я б радила почитати усім. Поки з його книжок, які я прочитала, ця – моя улюблена.

  1. «Сладкая соль Босфора» Ельчин Сафарлі 3/5

Перший роман цього автора, який став бесцеллером. Мені після «Мені тебе обіцяли» хотілось стрімкішого сюжету, динаміки. Але її в цій книжці немає. Багато про турецьку культуру, людей, традиції, характери, кухню. Ну ізвісно про стосунки, про любов, про радощі у дрібницях. Книжка знову ж таки про його життя і тому вона справжня. Таке враження, що читаєш щоденник, залазиш в приватне життя. Цікаво. Мені цієї осені його книжки стали тим, що було потрібно. Тому наступна була теж його авторства.

  1. «Я вернусь» Ельчин Сафарли 4/5

Ця книжка мені сподобалась більше за попередню. Вона про любов автора і його кохану дівчину з Росії. Про те, що іноді обставини беруть верх над почуттями, розум і саме життя диктують свої правила. Приходиться прощатись з людьми, з якими не хочеш прощатись. Бо життя так склалось, бо людина не може бути твоєю, коли вона вже офіційно чиясь. І минуле, як тенета, надто сильно стягує людей, їх простір для дій. На жаль, в житті часто так буває. Якось невчасно. Книжка саме про це.

  1. «Кульбабове вино» Рей Бредбері 4/5

Почала читати цю книжку якось з іншими очікуваннями. Я не думала що це книжка. Яка складається з пов’язаних між собою оповідань. Я думала, що це щось філософське, романтичне. А тут – майже казка з історіями, які таки зачіпають за живе. Після декількох з них, мені хотілось просто закрити книжку і якийсь час помовчати, подумати. А це таки про щось свідчить. Ця книжка ну дуже популярна. Я чула про неї дуже багато до того часу, як взяла в руки. А чим викликана ця популярність – невідомо. Бо теоретично, схожого є багато. А практично – може просто людям хочеться вірити в казки, може попри буденні турботи їм хочеться заглянути в світ дивовижних історій… хто-зна, хто-зна….

  1. «Я люблю тебя. Прощай» Синтия Роджерсон 5/5

Книжка мене зачепила. Ну от дуже життєва вона. Про жінку-психолога, яка планує народження дитини з своїм коханим чоловіком і параллельно допомагає іншій сім’ї зберегти стосунки. А в той час сама закохується в іншого чоловіка, одночасно кохаючи свого. А чого мені сподобалась книжка? Бо таке буває і в реальному житті, хоча в реальному мало хто про це говорить. Так само можна любити двох людей одночасно, при цьому зовсім різними почуттями. І можна все життя жити з підходящою людиною, навіть коли в душі прагнеш бути з непідходящою, але коханою. Життя вимальовує стільки сюжетів, стільки неймовірних історій, що годі й уявити. А книжка при відкриває занавіску і можна по підглядати за тим, як люди кохають і чим жертвують заради збереження сім’ї.

  1. «Rework. Бизнес без предрассудков». 5/5

Це книжка от просто з переліку «маст рід» для тих, хто хоч трошки цікавиться бізнесом, хто боїться відкрити свій, хто відкрив свій, але не справляється з ним, і навіть для тих в кого цей бізнес успішний. Там мало «водички», книжка коротка і цікава. Розбита на розділи, дуже зручно читати. Дуже багато таких нестандартних поглядів. Як наприклад те, що наради часто бувають зайвими, бо забираючи ніби всього лиш 1 годину в день на нараду з 10-ма працівниками, ти витрачаєш не 1 годину продуктивної праці, а цілих 10! Я про це, між іншим, ніколи не задумувалась. Ну і таких слушних думок там чимало. Книжка на 5+! Я напевно нічого кращого з книжок про бізнес не читала (ну крім Річарда Бренсона. Він поза конкуренцією). Ця книжка потрапила в мої руки сааме в той час, коли булла потрібна найбільше. Простимулювала до дій, скажімо так. Дуже рекомендую!

  1. «50 відтінків сірого» Е.Л. Джеймс 5/5

Коли мені рекомендували цю книжку перший раз, я подумала що це ну просто жіночий романчик. Коли мені порекомендували її другий раз, я була здивована чого першого разу мене не попередили про еротичну складову. Бо еротики там відсотків 50%! І не просто еротики, а еротичних сцен садо-мазохістичного напрямку. І воно зараз звучить так страшно. Але насправді книжка – шедевр. Не даремно її розкупили тиражем 50 млн по всьому світу. А скільки людей ще її завантажило, так як я. Одним словом мене вразила ця книжка саме тим, що неординарна історія, небанальна, цікава. І авторка написала її так від імені головної героїні, що хочеш ти цього чи не хочеш, починаєш відчувати себе нею. І для того щоб так написати – потрібно чималий талант.

  1. «На 50 відтінків темніше» 5/5

Продовження попередньої книжки. І її я також, як і ту, просто проковтнула. Мені казали що друга частина нудна, але я ніскілечки так не вважаю. Навпаки дуже цікаво розвивається сюжет. І швидко.

  1. «50 відтінків свободи» 5/5

Завершальна частина трилогії. З прекрасним закінченням. Коли підходила книжка до кінця мені було шкода. Бо хотілось читати і читати… Але це як з серіалом «Відчайдушні домогосподарки», там так само мені не хотілось щоб він закінчувався, але коли додивляєшся останню серію, то розумієш, що це найкраще завершення і просто більше не треба нічого додавати. Так само і з книжкою.
Хоча таки варто попереджати, що дуже скромним дівчатам і хлопцям ту книжку краще не читати. Бо ну надто вона відверта. Не уявляю яким буде фільм. І як його дозволять показувати. Але книжку таки варто прочитати. Бо це просто гарна історія.

16. Нік Вуйчич «Неуддержимый» 3/5

       Про Ніка Вуйчича хоч раз, але чув напевно кожен. Або бачив. Чоловіка без ніг і без   рук, але з неймовірним блиском в очах. Він автор багатьох книжок і ця також є бесцеллером. Мені було цікаво її прочитати тільки тому, щоб дізнатись що дало тій людині стільки жаги до життя. А відповідь – віра в Бога і покладання на Нього. Хоча так теж не кожен вміє. Всі питають в Бога «За що?», а він запитав «Для чого?». І знайшов себе. І створив прекрасну сім’ю. Людина – якою варто захоплюватись. Книжка ж уся побудована тільки на вірі в Бога і на розповідях про це. Було цікаво, але моментами нуднувато її читати. Ціла книжка навколо однієї відповіді.
17. «Дій! 10 заповідей успіху» Іцхак Пентасєвіч 5/5
Прекрасна книжка з дуже практичними порадами. Нічого зайвого нема. Цікаво читати від початку до кінця. Впевнена, що якщо ці поради таки застосовувати в житті, то успіху можна досягнути й справді. Дуже багато читат, притч, висловів і історій. А ще автор написав, що щоб написати 1 мотивуючу книжку про успіх, автор читає як мінімум 12 книжок, тому кожен, хто прочитав цю книжку, прочитав 12 J
Там багато корисного і з Кові «7 навиків…», і з «Как приобрести друзей и оказывать влияния на людей» , і з багатьох інших бестселерів. Одним словом книжку рекомендую. Вже відправила її декільком своїх друзів.

18. Галина Вдовиченко «Тамдевін» 5-/5

Жіночий прекрасний романчик. Дуже легке чтиво. З дуже багатою мовою, зокрема чимало сільських слів, якими розмовляє мій дідусь. Та й згадки про його село – Стару сіль є. Дуже приємно читати про місця, в яких ти виросла. А історія сама дуже цікава – про взаємовідносини чоловіка і вовків. Ну і жінки, звісно ж. Куди без нас. J Книжка добра для подорожей, для читання вечорами. Для розвантажування мозку.

19. Дейл Карнеги «Как приобретать друзей и оказывать влияние на людей» 4/5

Я, мабуть, назвала б цю книжку «Як правильно спілкуватись з людьми. Бути щирою та доброзичливою». Бой деться таки більше про це. Книжка, яка виховує. Світовий бестцеллер, на основі якого вже зараз написано сотню інших книжок. Мені вона здалась дещо розмитою, хоча й ніби по рубриках розкладена. Багато прикладів з життя, деколи аж занадто багато.  Все-таки попередня книжка з «мотиваційного» Іцхака Пентасєвіча більше мене захоплювала і легшее читалась.

20. Софья Макеева «DOWN Шифтинг». 5/5

Ця книжка дуже і дуже цікава. До того як почала її читати нічого не знала про те, що таке той дауншифтінг. Якщо на «хлопський розум»  - то це коли люди змінюють країну проживання назавжди або на пвений час, міняють Москву на Гоа, а потім Гоа на село під Прагою. Одним словом, багато історій реальних людей, які вирішили житии не за стандартами, а так, як хочеться. Кожен по-своєму – хтось просто подорожує і живе з заощаджень, хтось працює фрілансером, сидячи за робочим столом в бунгало на березі моря, хтось  переїжджає житии в іншу країну і відкриває там бізнес… В кожного по-різному. Але читати такі історії дуже цікаво. Зразу ж в голові проводяться асоціації чи змогла б я так? Напевно все-таки не змогла б, але хотіла б спробувати. Хоча б 1-2 місяці в рік житии в іншій країні, щоб максимально відчути її культуру, традицію, познайомитись з людьми. Це дуже цікаво. І колись таки я так спробую, надіюсь… а книжку рекомендую.

21. «Обнажонный бизнес»  Річард Бренсон 5/5

Він без сумніву №1 з усіх тих мотивуючих авторів та книг, які я читала. Просто неперевершений. Книжка теж на висоті. Дуже відверто, сильно, відкрито про бізнес, про його нюанси, про проблеми і їх вирішення. Дуже шкода що це остання поки книжка, яка булла ще мною непрочитана. Більше російською мовою я не зустрічала, та й навіть англійською не знаю чи є. Я її читала довго, напевно місяці зо 2. Але вона мене надихнула на декілька гарних ідей. І шкода було коли вона закінчилась. Одним словом Бренсон – поза конкуренцією, як завжди.

22. «Молоко з кров’ю» Люко Дашвар. 5/5

Дуже і дуже красива книжка. Дещо сумна, але вона мені читалась просто на одному подиху. Так в ній чітко прослідковується така суспільна нерівність, яка актуальна іноді й зараз. Люди підбирають собі пару за статусом, за класом, за рівнем. Хоч і ніхто про це не говорить. От так і головна героїня все життя любила бідного Німця, а вийшла заміж за іншого - красивого і перспективного. Та щастя таки не пізнала. Життєво. І сумно. Хоча книжку дуже рекомендую.

23. «Їсти. Молитись. Любити» Елізабет Гілберт. 5/5

Коли я дивилась кіно, зняте на основі цієї книжки, то мало не заснула… Я зовсім його не відчула, не зрозуміла, не насолодилась. А от книжка просто захопила мене всю – я шукала кожну вільну хвилинку, щоб читати, читати, читати… І прочитала її за 3 дні літнього відпочинку в Грузії. Море, пляж і книжка. Так виглядає мій ідеальний відпочинок. Дуже цікава історія про подорож жінки до трьох країн, що починаються на букву «І»: Італія, Індія, Індонезія. Про Рим, про неймовірно смачну італійську кухню, про Балі, про дивні традиції, про медитації і пізнання себе. Ця книжка однозначно вартує уваги.

24. «Старик и море» Хемінгуей. 5/5

Ех, яка гарна повість. Шкода, що я не читала в школі. Так цікаво було читати це оповідання, співпереживати бідному рибаку, мало не відчувати на собі його рани. І таке сумне-сумне закінчення. Геніальний твір. Про цілі, про мрії, про ризик і про справжню дружбу.

25. «Осознать. Захотеть. Обрести.»  Наталія Файбишенко. 3/5

Книжка схожа на багато інших. Але не погано структуризована. Багато уваги приділяється тому, як правильно вибрати свій шлях в житті, сенс життя, як правильно ставити цілі, краще розуміти себе і визначати, що саме для тебе є найкращим. Підійде тим, хто не може визначитись з усім вище переліченим. А мені читати було трошки нудно. Хоча загалом книжка і непогана.

26. «Три аспекти жіночої істерики» Марта Кетро. 0/5
Просто ніколи цього не читайте. Даремно потрачені 2 години мого часу. І взагалі ця авторка пише так ніби знаходиться постійно під кайфом.

А зараз я нарешті розпочала читати «Шлях художника» і одночасно «Смажені зелені помідори в кафе «Полустанок». Що одна, що інша дуже цікаві. Але дуже різні. Але про них я напишу вже в наступній «Читалочці».
VvkkkKJ_JxA

(no subject)

8/7/14 12:25 (UTC)
Posted by [identity profile] kosiat.livejournal.com
Класс взял на заметку пару книг... спасибо!
Ща подсел на Дмитрия Липскерова
Пространство Готлиба и Теория описавшегося мальчика
5/5 обе ггг :) только у меня все с опозданием, уже все прочитали а я только открываю

(no subject)

8/7/14 12:28 (UTC)
Posted by [identity profile] zoriana87.livejournal.com
Дякую за рекомендації. Вже біжу завантажувати.

(no subject)

8/7/14 15:14 (UTC)
Posted by [identity profile] kosiat.livejournal.com
о прочитаешь, скажешь реакцию :)
я вот растягиваю удовольствие...

(no subject)

8/7/14 14:00 (UTC)
Posted by [identity profile] svitla4ok.livejournal.com
ого! за скільки часу стільки книг?)

(no subject)

8/7/14 14:06 (UTC)
Posted by [identity profile] zoriana87.livejournal.com
за рік.
як на мене - то дуже мало як для року...

(no subject)

8/7/14 14:21 (UTC)
Posted by [identity profile] svitla4ok.livejournal.com
а, я думала за місяць =) аж злякалася(
є люди, які не більше 5 книжок за рік прочитують, а то і менше;)

(no subject)

8/7/14 14:25 (UTC)
Posted by [identity profile] zoriana87.livejournal.com
ну та..є й такі що обмежуються читанням стрічки новин вконтакті)

(no subject)

9/7/14 09:55 (UTC)
Posted by [identity profile] svitla4ok.livejournal.com
а це взагалі сумно(

(no subject)

9/7/14 07:58 (UTC)
Posted by [identity profile] sans-motif.livejournal.com
Дякую за огляд, більшість зі списку читала і розділяю твої враження) Тільки про "Кульбабове вино" я ще до читання чула, що це автобіографічний твір, тому більше насолоджувалась хорошим україномовним перекладом і казковість та наївність сприймала як +. "451 за Фаренґейтом" теж написаний Бредбері. Там автор ніби в воду дивився про теперішній світ. Рекомендую :)

(no subject)

9/7/14 08:10 (UTC)
Posted by [identity profile] zoriana87.livejournal.com
451 за Фаренґейтом - я фільм бачила. і фільм ужасний. не захотілось навіть книжку після фільму читати.

(no subject)

9/7/14 10:21 (UTC)
Posted by [identity profile] sans-motif.livejournal.com
я не дивилась фільм. мабуть, зовсім кепський.